припильновувати

Наглядати, стежити, слідкувати, допильновувати; док

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. припильновувати — припильно́вувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. припильновувати — -ую, -уєш, недок., припиль-нувати, -ую, -уєш, док., розм. 1》 перех. і неперех. Наглядати за ким-небудь, стежити. || тільки док. Те саме, що постерегти 2). || тільки док. Те саме, що підстерегти. 2》 перев. док., перех. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. припильновувати — ПРИПИЛЬНО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИПИЛЬНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., розм. 1. кого. Наглядати за ким-небудь, стежити. Хоч Захар і знав з її [материної] розповіді, як треба підшпилити копицю, та мати мусила припильнувати... Словник української мови у 20 томах
  4. припильновувати — ДОГЛЯДА́ТИ за ким-чим, кого, що (забезпечувати нормальний стан, порядок тощо), СТЕ́ЖИТИ за ким-чим, СЛІДКУВА́ТИ за ким-чим, ПИЛЬНУВА́ТИ, ДОПИЛЬНО́ВУВАТИ рідше, НАГЛЯДА́ТИ за ким-чим, ДИВИ́ТИСЯ за ким-чим, ГЛЯДІ́ТИ, ПАНТРУВА́ТИ розм., НАЗИРА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. припильновувати — ПРИПИЛЬНО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИПИЛЬНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., розм. 1. перех. і неперех. Наглядати за ким-небудь, стежити. Мушу рік вибути теж на фермі, хоч цього ніхто з емігрантів не придержується, але мене на доноси припильновують... Словник української мови в 11 томах