припитуватися
ПРИПИ́ТУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПРИПИТА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., розм.
1. Розпитуючи, напрошуватися на що-небудь.
[Мати:] Знайду собі невістку в поміч. Там є одна вдовиця — моторненька — сама припитувалась через люди, то я казала, що аби Лукаш був не від того… (Л. Укр., III, 1952, 232).
2. до кого. Заводячи розмову, приставати до якогось товариства.
Одразу розчервонілася [Текля] від першої чарки, до сусідок по столу припиталася, почала їм щось оповідати про своє життя (Кучер, Трудна любов, 1960, 170);
*Образно. Читання на веранді пливло, мов той струмок, метелики дзвеніли об скло, море безугавно припитувалось до німих скель (Дн. Чайка, Тв., 1960, 45).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- припитуватися — припи́туватися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- припитуватися — -уюся, -уєшся, недок., припитатися, -аюся, -аєшся, док., розм. 1》 Розпитуючи, напрошуватися на що-небудь. 2》 до кого. Заводячи розмову, приставати до якогось товариства. Великий тлумачний словник сучасної мови
- припитуватися — ПРИПИ́ТУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПРИПИТА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., розм. 1. Розпитуючи, напрошуватися на що-небудь. [Мати:] Знайду собі невістку в поміч. Словник української мови у 20 томах
- припитуватися — ПРИЄ́ДНУВАТИСЯ до кого-чого (перев. до гурту, до тих, хто рухається, пересувається кудись), ПРИЛУЧА́ТИСЯ, ДОЛУЧА́ТИСЯ, ПРИБИВА́ТИСЯ, ПРИСТАВА́ТИ, ПРИЛАШТО́ВУВАТИСЯ, ПРИЛАДНО́ВУВАТИСЯ (ПРИЛА́ДНУВАТИСЯ), ПРИСУСІ́ДЖУВАТИСЯ розм., ПРИМО́ЩУВАТИСЯ розм. Словник синонімів української мови