1. Словник української мови в 11 томах

приплав

ПРИ́ПЛАВ, у, ч., рідко. Те саме, що при́стань.

Ми були Під самим Києвом, та капітан Велів спинитись, бо в імлі не можна Було дійти до приплаву ніяк, На мілину не трапивши лукаву (Рильський, І, 1956, 242);

Порон повільно наблизився до Базавлуку і м’яко ткнувся в приплав (Тулуб, Людолови, І, 1957, 408);

Щоб тут [в Одесі] став порт, доводилося прокопати судохідний канал, спорудити приплави, підвести залізничні колії (Літ. Укр., 15.XI 1968, 1).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. приплав — при́плав іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. приплав — -у, ч., рідко. Те саме, що пристань. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. приплав — ПРИ́ПЛАВ, у, ч., розм. Те саме, що при́стань. Ми були Під самим Києвом, та капітан Велів спинитись, бо в імлі не можна Було дійти до приплаву ніяк, На мілину не трапивши лукаву (М. Словник української мови у 20 томах
  4. приплав — ПРИ́СТАНЬ (спеціально обладнане місце на березі водойми з плавучою або береговою спорудою для причалювання і стоянки суден і т. ін.), ПРИ́ПЛАВ розм.; ПРИЧА́Л, ПРИ́ШИБ діал. (місце причалювання і стоянки суден); ДЕБАРКАДЕР (плавуча); ПРИМІ́СТ (для порома). Словник синонімів української мови