1. Словник української мови в 11 томах

приправа

ПРИПРА́ВА, и, ж. Те, що додають до страви для поліпшення її смаку, аромату.

Голубці, хоч тітка Клавда не пошкодувала до них ні м’яса, ні приправи, вже не смакували гостям (Вільде, Сестри.., 1958, 194);

Випікають млинці з різними приправами (Укр. страви, 1957, 258);

Грузинська кухня має цілий ряд історично усталених особливостей. До них належать: широке використання баранини; ..своєрідний підбір прянощів, приправ і широке їх застосування (Технол. пригот. їжі, 1957, 4);

*Образно. З якою страхітливою приправою принесли єзуїти в Польщу пізній ренесанс! (Довж., III, 1960, 78);

// Харчовий продукт як складова частина якоїсь страви.

Домка, Вустя і дівчата пораються біля печі, інші ліплять вареники, а інші чистять картоплю і іншу приправу (Кроп., III, 1959, 7);

— Ану, ..берись кашоварити! Ось тобі приправи… (Гончар, Таврія, 1952, 263);

// Домішка до чого-небудь.

Вільготно пахла рілля з свіжого зябу, і в цих пахощах виразно відчувалася гостра приправа азотних угноєнь (Смолич, День.., 1950, 240).

На припра́ву — для поліпшення смаку, аромату.

Туди [у візок] вмощувалося все необхідне: оберемочок сухих дров, відерний казаночок, пшоно в торбинці, цибуля на приправу, сіль, паляниця, загорнута в лопушину (Тют., Вир, 1964, 226).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. приправа — припра́ва іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. приправа — Присмака, св. заправа, (жирна) омаста, (рідка) соус, г. сос, (комбінована) майонез; (до м'яса) гарнір; П. домішка; мн. ПРИПРАВИ, спеції. Словник синонімів Караванського
  3. приправа — див. їда Словник синонімів Вусика
  4. приправа — -и, ж. Те, що додають до страви для поліпшення її смаку, аромату. || Харчовий продукт як складова частина якоїсь страви. || Домішка до чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. приправа — див. соус, підливка Словник чужослів Павло Штепа
  6. приправа — ПРИПРА́ВА, и, ж. Те, що додають до страви для поліпшення її смаку, аромату; присмака. Голубці, хоч тітка Клавда не пошкодувала до них ні м'яса, ні приправи, вже не смакували гостям (Ірина Вільде); Випікають млинці з різними приправами (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  7. приправа — Зброя, озброєння Словник застарілих та маловживаних слів
  8. приправа — ДО́МІШКА (те, що додається до чогось, змішується з чимсь, є складовою частиною чого-небудь), ВКЛЮ́ЧЕННЯ спец., ПРИ́МІШКА розм.; ПРИПРА́ВА (до їжі). Країні потрібні найвищі сорти сталі. А без домішки мангану такої сталі не одержати (О. Словник синонімів української мови
  9. приправа — Приправа, -ви ж. Приправа. Чуб. V. 666. Шух. І. 143. Яка приправа, така й потрава. Ном. № 7117. ум. приправка. Грин. ІІІ. 653. Словник української мови Грінченка