1. Словник української мови в 11 томах

припічка

ПРИ́ПІЧКА, и, ж. Збільшення ваги хліба після випікання у порівнянні з вагою затраченого борошна.

Обидва названі сорти [миронівська-264 і миронівська-808] належать до так званих сильних пшениць з високим вмістом клейковини. Це значить, що борошно з них дає високу припічку хліба (Рад. Укр., 29.V 1962, 2).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. припічка — при́пічка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. припічка — -и, ж. Збільшення ваги хліба після випікання порівняно з вагою затраченого борошна. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. припічка — ПРИ́ПІЧКА, и, ж. Збільшення ваги хліба після випікання проти ваги витраченого борошна. Сорти миронівська-264 і миронівська-808 належать до так званих сильних пшениць з високим умістом клейковини. Це значить, що борошно з них дає високу припічку хліба (з газ.). Словник української мови у 20 томах