1. Словник української мови в 11 томах

припічок

ПРИ́ПІЧОК, чка, ч.

1. Горизонтальна площина перед челюстями печі під комином, продовженням якої є черінь печі.

Зубиха увесь огонь вигромадила на припічок (Кв.-Осн., II, 1956, 203);

Федоська запалила і поставила на припічку, під комином, тріскучу скалку (М. Ол., Леся, 1960, 84);

// Продовгуватий виступ для лежання, прибудований до печі; лежанка.

Дід Заруба голосно говорить молитви, сидячи на припічку (Фр., І, 1955, 64);

— Спаси та заступи нас, матінко божа… — молилася на припічку стара (Ірчан, II, 1958, 90).

◊ Ще на при́пічку ка́шу їсть хто — дуже малий хто-небудь.

Вона пошила тих рушників десятків зо два на придане своїм небогам, котрі ще на припічку кашу їли, а одна лежала в колисці (Н.-Лев., VI, 1966, 8);

[Маруся:] Мій суджений, мабуть, ще десь на припічку кашу їсть (Кроп., І, 1958, 94).

2. Виступ на скелі з горизонтальною площиною.

Зручно й швидко пошкрябався [Альоша] з припічка на припічок, впирався голими колінами, хапав заломи сірого каменю тремтячими пальцями, сколупував обвітрені пухирі скелі й пнувся вгору (Мик., II, 1957, 180);

Зліз [Синявін] на невеличкий припічок на скелі, де стояв репер (Ле, Міжгір’я, 1953, 171).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. припічок — Лежанка [V] Словник з творів Івана Франка
  2. припічок — при́пічок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. припічок — Вилазок, виступ (на скелі), злаз Словник синонімів Вусика
  4. припічок — [прип'ічок] -чка, м. (на) -чку, мн. -чкие, -чк'іў Орфоепічний словник української мови
  5. припічок — -чка, ч. 1》 Горизонтальна площина перед челюстями печі під комином, продовженням якої є черінь печі. || Довгастий виступ для лежання, прибудований до печі; лежанка. 2》 Виступ на скелі з горизонтальною площиною. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. припічок — ПРИ́ПІЧОК, чка, ч. 1. Горизонтальна площина перед челюстями печі під комином, продовженням якої є черінь печі. Зубиха увесь огонь вигромадила на припічок (Г. Квітка-Основ'яненко); Федоська запалила і поставила на припічку, під комином, тріскучу скалку (М. Словник української мови у 20 томах
  7. припічок — на при́пічку ка́шу ї́сти. Бути в дитячому віці. — Я ще на припічку кашу їла та гусенята пасла, а вона (Параска) вже ганяла по вулицях та по досвітках за хлопцями (І. Нечуй-Левицький); Про одруження ніколи й мови не заводив (Грицько) .. Фразеологічний словник української мови
  8. припічок — ВИ́СТУП (частина чого-небудь, що видається, виступає наперед), УСТУ́П, ПРИ́СТУПКА, ПРИ́ПІЧОК, ВИ́РІЖОК, СТУ́ПІНЬ рідко, ПРИСКА́ЛОК рідко; РЕБРО́ (у місці перетину двох площин). По голому сірому виступі скелі ліпились татарські халупки (М. Словник синонімів української мови
  9. припічок — При́пічок, -чка, на -чку; -пічки Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. припічок — Припічок, -чка м. 1) Шестокъ (въ кухонной печи). Чуб. VII. 381. Вас. 193. На припічку жар. Мет. 16. Піч наша регоче, коровая хоче; а припічок усміхається, коровая сподівається. Мет. 164. 2) Лежанка. Мати сидить на припічку. Рудч. Ск. І. 182. А дитина на припічку росквакалася. Чуб. V. 635. Словник української мови Грінченка