припічок

ВИ́СТУП (частина чого-небудь, що видається, виступає наперед), УСТУ́П, ПРИ́СТУПКА, ПРИ́ПІЧОК, ВИ́РІЖОК, СТУ́ПІНЬ рідко, ПРИСКА́ЛОК рідко; РЕБРО́ (у місці перетину двох площин). По голому сірому виступі скелі ліпились татарські халупки (М. Коцюбинський); Сідає (Левко) на замшілий уступ кручі над самою водою і жде (З. Мороз); Він (садок) кількома приступками спускався до ріки (Я. Гримайло); Зліз (Синявін) на невеличкий припічок на скелі (І. Ле); Вимальовуються (скелі) своїми виріжками на блакитних полотнищах неба (П. Загребельний); Потік біг химерно вижолобленим коритом, раз падав зі ступеня на ступінь, раз протискався між горними голими ребрами (каміння) (Г. Хоткевич).

ПРИ́ПІЧОК (горизонтальна площина перед челюстями печі під комином), ПРИ́ПІК, ЛЕЖА́НКА (низька прибудова до печі, призначена для лежання). Федоська запалила і поставила на припічку, під комином, тріскучу скалку (М. Олійник); Затулка од печі валялась на долівці, а на припіку сірів вигорнутий попіл (Є. Гуцало); Постелила вона цареві на полу,.. сама ж лягла на лаві, а дітей обох поклала на лежанці (казка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. припічок — Лежанка [V] Словник з творів Івана Франка
  2. припічок — при́пічок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. припічок — Вилазок, виступ (на скелі), злаз Словник синонімів Вусика
  4. припічок — [прип'ічок] -чка, м. (на) -чку, мн. -чкие, -чк'іў Орфоепічний словник української мови
  5. припічок — -чка, ч. 1》 Горизонтальна площина перед челюстями печі під комином, продовженням якої є черінь печі. || Довгастий виступ для лежання, прибудований до печі; лежанка. 2》 Виступ на скелі з горизонтальною площиною. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. припічок — ПРИ́ПІЧОК, чка, ч. 1. Горизонтальна площина перед челюстями печі під комином, продовженням якої є черінь печі. Зубиха увесь огонь вигромадила на припічок (Г. Квітка-Основ'яненко); Федоська запалила і поставила на припічку, під комином, тріскучу скалку (М. Словник української мови у 20 томах
  7. припічок — на при́пічку ка́шу ї́сти. Бути в дитячому віці. — Я ще на припічку кашу їла та гусенята пасла, а вона (Параска) вже ганяла по вулицях та по досвітках за хлопцями (І. Нечуй-Левицький); Про одруження ніколи й мови не заводив (Грицько) .. Фразеологічний словник української мови
  8. припічок — При́пічок, -чка, на -чку; -пічки Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. припічок — ПРИ́ПІЧОК, чка, ч. 1. Горизонтальна площина перед челюстями печі під комином, продовженням якої є черінь печі. Зубиха увесь огонь вигромадила на припічок (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах
  10. припічок — Припічок, -чка м. 1) Шестокъ (въ кухонной печи). Чуб. VII. 381. Вас. 193. На припічку жар. Мет. 16. Піч наша регоче, коровая хоче; а припічок усміхається, коровая сподівається. Мет. 164. 2) Лежанка. Мати сидить на припічку. Рудч. Ск. І. 182. А дитина на припічку росквакалася. Чуб. V. 635. Словник української мови Грінченка