1. Словник української мови в 11 томах

приріз

ПРИРІ́З, у, ч.

1. Дія за знач. прирі́зувати 1.

Рідкодуб знав, що мова йшла про наступний приріз землі товариству спільного обробітку (Кир., Вибр., 1960, 214).

2. Те саме, що прирі́зок.

У поповім городчику приріз зеленіє, Не винна-с ще, коли личко твоє паленіє (Коломийки, 1969, 196).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. приріз — прирі́з іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. приріз — (у стіні) отвір, діра; (у гіллі) просвіт, щілина; (губ) форма, обрис. Словник синонімів Караванського
  3. приріз — -у, ч. 1》 Дія за знач. прирізувати 1). 2》 Те саме, що прирізок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. приріз — ПРИРІ́З, у, ч. 1. Дія за знач. прирі́зувати 1. Рідкодуб знав, що мова йшла про наступний приріз землі товариству спільного обробітку (І. Кириленко). 2. Те саме, що прирі́зок. У поповім городчику приріз зеленіє, Не винна-с ще, коли личко твоє паленіє (з народної пісні). Словник української мови у 20 томах
  5. приріз — ДІЛЯ́НКА (окрема частина земельної площі, використовувана з певною метою, виділена за якоюсь ознакою), ДІЛЬНИ́ЦЯ рідше, ШМАТО́К, ПЛОЩИНА́, ПЛО́ЩА рідше; КЛА́ПОТЬ, КЛА́ПТИК, ПРИРІ́ЗОК, ПРИРІ́З, ПАРЦЕ́ЛА ек., ПАРЦЕ́ЛЯ заст., ПІ́ДМЕ́Т діал. Словник синонімів української мови