приріз

(у стіні) отвір, діра; (у гіллі) просвіт, щілина; (губ) форма, обрис.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. приріз — прирі́з іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. приріз — -у, ч. 1》 Дія за знач. прирізувати 1). 2》 Те саме, що прирізок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. приріз — ПРИРІ́З, у, ч. 1. Дія за знач. прирі́зувати 1. Рідкодуб знав, що мова йшла про наступний приріз землі товариству спільного обробітку (І. Кириленко). 2. Те саме, що прирі́зок. У поповім городчику приріз зеленіє, Не винна-с ще, коли личко твоє паленіє (з народної пісні). Словник української мови у 20 томах
  4. приріз — ДІЛЯ́НКА (окрема частина земельної площі, використовувана з певною метою, виділена за якоюсь ознакою), ДІЛЬНИ́ЦЯ рідше, ШМАТО́К, ПЛОЩИНА́, ПЛО́ЩА рідше; КЛА́ПОТЬ, КЛА́ПТИК, ПРИРІ́ЗОК, ПРИРІ́З, ПАРЦЕ́ЛА ек., ПАРЦЕ́ЛЯ заст., ПІ́ДМЕ́Т діал. Словник синонімів української мови
  5. приріз — ПРИРІ́З, у, ч. 1. Дія за знач. прирі́зувати 1. Рідкодуб знав, що мова йшла про наступний приріз землі товариству спільного обробітку (Кир., Вибр., 1960, 214). 2. Те саме, що прирі́зок. У поповім городчику приріз зеленіє, Не винна-с ще, коли личко твоє паленіє (Коломийки, 1969, 196). Словник української мови в 11 томах