присвоювання

ПРИСВО́ЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. присво́ювати.

— Характеристичним у соціалістів є не змагання до знесення власності взагалі, а змагання до знесення форм власності буржуазної. Цебто спосіб присвоювання, котрий дозволяє бідному лише тому жити, щоби працювати на других (Коб., І, 1956, 156).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. присвоювання — присво́ювання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. присвоювання — -я, с. Дія за знач. присвоювати. || У системах обробки інформації: а) операція зміни значення змінної, регістра або ін. елемента даних; б) надання пристрою або ін. ресурсу імені, за яким до них можуть звертатися програми. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. присвоювання — ПРИСВО́ЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. присво́ювати. Особисте присвоювання. Словник української мови у 20 томах