присилати

ПРИСИЛА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИСЛА́ТИ, пришлю́, пришле́ш; мн. пришлю́ть; док., перех.

1. Відправляти що-небудь поштою або посильним.

Чи не могли б Ви присилати мені листами коректу? (Коцюб., III, 1956, 204);

Вони казали, що будуть присилати мені сюди гроші і матеріали для друкування в Галичині (Л. Укр., V, 1956, 256);

— Ти хоч би телеграму толкову прислав був (Головко, І, 1957, 480);

// Передавати щось ким-небудь, через кого-небудь.

— Зайдіть лишень, — кажу, — то я небожатам якого гостинця дам. Скажете: тітка прислала (Вовчок, І, 1955, 11);

Вдячний комітет прислав їй особисту подяку (Кобр., Вибр., 1954, 101);

Цар не ховав невдоволення, корив Кутузова за здачу без бою Москви, обіцяв прислати план розгрому Наполеона, розроблений у Петербурзі (Кочура, Зол. грамота, 1960, 355).

2. Направляти кого-, що-небудь кудись, з певною метою.

— Лікаря ми будемо присилати час від часу. Оксен обіцяв, а ти його знаєш (Тют., Вир, 1964, 444);

— Нас громада прислала… ми громаді служимо… (Мирний, I, 1949, 381);

— Дивуюся, що ти не прислав за нами цілу валку оцих колісниць на вісімдесят душ… (Ле, Міжгір’я, 1953, 12);

Він писав, що пришле у Млинки свою доньку Олесю в гості до діда та баби і просив зустріти її на пристані (Донч., VI, 1957, 12);

// за ким, Викликати когось куди-небудь через когось.

Мокрицький звик, що його маестро може прислати за ним і о другій годині ночі (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 117);

Вчений агроном не чекав, коли за ним пришлють з управи поліцая: він пішов сам до старости (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 5);

// Направляючи когось куди-небудь, призначати на якусь посаду.

Відділ народної освіти прислав у село завзятого учителя, який недарма отримував щомісяця тридцять фунтів жита (Стельмах, II, 1962, 97);

— Слово має товариш Дорош. Прислали його до нас секретарем партійної групи, і буде він робити на фермі (Тют., Вир, 1964, 120).

Присила́ти (присла́ти) старості́в (сваті́в); Присила́ти (присла́ти) люде́й) за рушника́ми — те саме, що Засила́ти (засла́ти) старості́в ( див. засила́ти).

Шепелява Марія зістарілась, посивіла, бо Гнат не присилав старостів (Казки Буковини.., 1968, 29);

Родичі переказали, що Лукіян Середа згоден віддати за Грицька дочку — «нехай присилав сватів». І Грицько наважився нарешті (Головко, II, 1957, 513);

— Попроси, щоб сьогодні, або хоч завтра, нехай присила [сотник] людей за рушниками, а у неділю і весілля (Кв.-Осн., II, 1956, 207).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

присилати

Значення в інших словниках