присилати
ПРИСИЛА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИСЛА́ТИ, пришлю́, пришле́ш; мн. пришлю́ть; док., що.
1. Відправляти що-небудь поштою або посильним.
Чи не могли б Ви присилати мені листами коректу? (М. Коцюбинський);
Вони казали, що будуть присилати мені сюди гроші і матеріали для друкування в Галичині (Леся Українка);
// Передавати щось ким-небудь, через кого-небудь.
– Зайдіть лишень, – кажу, – то я небожатам якого гостинця дам. Скажете: тітка прислала (Марко Вовчок);
Вдячний комітет прислав їй особисту подяку (Н. Кобринська).
2. Направляти кого-, що-небудь кудись, з певною метою.
– Лікаря ми будемо присилати час від часу. Оксен обіцяв, а ти його знаєш (Григорій Тютюнник);
– Нас громада прислала... ми громаді служимо... (Панас Мирний);
Він писав, що пришле у Млинки свою доньку Олесю в гості до діда та баби і просив зустріти її на пристані (О. Донченко);
// за ким. Виклика́ти когось куди-небудь через когось.
Мокрицький звик, що його маестро може прислати за ним і о другій годині ночі (О. Іваненко);
// Направляючи когось куди-небудь, призначати на якусь посаду.
Відділ народної освіти прислав у село завзятого учителя, який недарма отримував щомісяця тридцять фунтів жита (М. Стельмах).
Значення в інших словниках
- присилати — присила́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- присилати — див. СЛАТИ; (кого) відряджати; (за ким) викликати кого; (старостів) засилати. Словник синонімів Караванського
- присилати — [приесиелатие] -айу, -айеиш Орфоепічний словник української мови
- присилати — -аю, -аєш, недок., прислати, пришлю, пришлеш; мн. пришлють; док., перех. 1》 Відправляти що-небудь поштою або посильним. || Передавати щось ким-небудь, через кого-небудь. 2》 Направляти кого-, що-небудь кудись, із певною метою. || за ким. Великий тлумачний словник сучасної мови
- присилати — сла́ти (засила́ти, присила́ти, посила́ти) / засла́ти (присла́ти) старості́в (люде́й) (за рушника́ми) до кого і без додатка, етногр. Просити згоди на шлюб в обраної особи та її батьків; сватати. Фразеологічний словник української мови
- присилати — ВІДПРАВЛЯ́ТИ (пересилати що-небудь адресатові, замовникові тощо поштою, телеграфом, транспортом, передавати через когось і т. ін.), ВИСИЛА́ТИ, ВІДСИЛА́ТИ, СЛА́ТИ, ПОСИЛА́ТИ, НАДСИЛА́ТИ, ПРИСИЛА́ТИ, АДРЕСУВА́ТИ рідше, ПОДАВА́ТИ рідко, НАДАВА́ТИ діал. Словник синонімів української мови
- присилати — ПРИСИЛА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИСЛА́ТИ, пришлю́, пришле́ш; мн. пришлю́ть; док., перех. 1. Відправляти що-небудь поштою або посильним. Чи не могли б Ви присилати мені листами коректу? (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
- присилати — Присила́ти, -ла́ю, -єш сов. в. прислати, -шлю, -шлеш, гл. Присылать, прислать. Кланяється, каже, пан Запічанський, прислав подарунок. Рудч. Ск. II. 12. Словник української мови Грінченка