присліджувати

ПРИСЛІ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИСЛІДИ́ТИ, джу́, ди́ш і ПРИСЛІДКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех., розм. Те саме, що вислі́джувати 1.

Прислідили ми куницю (Фр., VIII, 1952, 45);

Ці давні сховища у глибині лісів Стрільці звуть маточник.. Ведмедю, дурнику! Якби ти там сидів, То Войський би тебе повік не прислідив! (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 136).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. присліджувати — прислі́джувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. присліджувати — -ую, -уєш, недок., прислідити, -джу, -диш і прислідкувати, -ую, -уєш, док., перех., розм. Те саме, що висліджувати 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. присліджувати — ПРИСЛІ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИСЛІДИ́ТИ, джу́, ди́ш і ПРИСЛІДКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., кого, що, розм. Те саме, що вислі́джувати 1. Прислідили ми куницю (І. Франко); Ці давні сховища у глибині лісів Стрільці звуть маточник .. Ведмедю, дурнику!... Словник української мови у 20 томах
  4. присліджувати — СТЕ́ЖИТИ (здійснювати нагляд за ким-, чим-небудь, виявляючи, з'ясовуючи щось, викриваючи когось з метою упіймати і т. ін.), ВИСТЕ́ЖУВАТИ, ПРОСТЕ́ЖУВАТИ, СЛІДКУВА́ТИ, НАГЛЯДА́ТИ, НАЗИРА́ТИ, ПОЗИРА́ТИ, ПІДГЛЯДА́ТИ, ПИЛЬНУВА́ТИ, ЧАТУВА́ТИ, ПОЛЮВА́ТИ... Словник синонімів української мови