прислів’я

ПРИСЛІ́В’Я, я, с. Влучний образний вислів, часто ритмічний за будовою, який у стислій формі узагальнює, типізує різні явища життя.

Листопадова оказія знов не приставила листів, і Шевченко зовсім занепав духом, але в грудні переборов себе і знову сів писати листи, бо ж, як каже прислів’я, «під лежачий камінь і вода не тече» (Тулуб, В степу.., 1964, 198);

«Маніфест Комуністичної партії» має багато образних висловів, фразеологізмів, прислів’їв, які надають мові оригіналу образності, яскравості і передача яких при перекладі потребує неабиякого хисту і вміння (Вісник АН, 1, 1957, 54).

Си́пати прислі́в’ями див. си́пати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прислів’я — прислів’я – приказка Ми настільки звикли вживати ці слова разом, що сприймаємо їх як синоніми. Та відмінність між ними є. Прислів’я – короткий народний вислів з повчальним змістом, наприклад: не копай іншому ями, бо сам у неї впадеш... «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. прислів’я — ПРИСЛІВ’Я – ПРИКАЗКА Прислів’я, р. мн. -їв. Короткий народний вислів з повчальним змістом, наприклад: Не копай іншому ями, бо сам упадеш; Брехнею світ пройдеш, а назад не вернешся. Приказка, р. мн. -зок. Літературне слововживання
  3. прислів’я — Стилістичний засіб: коpоткий вipшований вислiв, повне пошиpене pечення повчального змiсту. Хто знання має, той i муp ламає; Шабля pанить голову, а слово душу. Словник стилістичних термінів
  4. прислів’я — Прислі́в’я, -в’я, -в’ю; -слі́в’я, -в’їв Правописний словник Голоскевича (1929 р.)