прислів’я

ПРИСЛІВ’Я – ПРИКАЗКА

Прислів’я, р. мн. -їв. Короткий народний вислів з повчальним змістом, наприклад: Не копай іншому ями, бо сам упадеш; Брехнею світ пройдеш, а назад не вернешся.

Приказка, р. мн. -зок. Влучний (часто римований) вислів, близький до прислів’я, але без притаманного прислів’ю повчального змісту, наприклад: Шукай вітра в полі; Часом з квасом, а порою з водою; Де не ступить, там золоті верби ростуть.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прислів’я — Стилістичний засіб: коpоткий вipшований вислiв, повне пошиpене pечення повчального змiсту. Хто знання має, той i муp ламає; Шабля pанить голову, а слово душу. Словник стилістичних термінів
  2. прислів’я — ПРИСЛІ́В’Я, я, с. Влучний образний вислів, часто ритмічний за будовою, який у стислій формі узагальнює, типізує різні явища життя. Словник української мови в 11 томах
  3. прислів’я — Прислі́в’я, -в’я, -в’ю; -слі́в’я, -в’їв Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. прислів’я — прислів’я – приказка Ми настільки звикли вживати ці слова разом, що сприймаємо їх як синоніми. Та відмінність між ними є. Прислів’я – короткий народний вислів з повчальним змістом, наприклад: не копай іншому ями, бо сам у неї впадеш... «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»