1. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»

прислів’я

прислів’я – приказка

Ми настільки звикли вживати ці слова разом, що сприймаємо їх як синоніми. Та відмінність між ними є. Прислів’я – короткий народний вислів з повчальним змістом, наприклад: не копай іншому ями, бо сам у неї впадеш; брехнею світ пройдеш, а назад не вернешся; лінивий двічі робить, скупий двічі платить.

Приказка – влучний (часто римований) вислів, але без властивого прислів’ю повчального змісту, приміром: шукай вітра в полі; часом з квасом, а порою з водою; де не ступить, там золоті верби ростуть.

Джерело: «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик» на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прислів’я — ПРИСЛІВ’Я – ПРИКАЗКА Прислів’я, р. мн. -їв. Короткий народний вислів з повчальним змістом, наприклад: Не копай іншому ями, бо сам упадеш; Брехнею світ пройдеш, а назад не вернешся. Приказка, р. мн. -зок. Літературне слововживання
  2. прислів’я — Стилістичний засіб: коpоткий вipшований вислiв, повне пошиpене pечення повчального змiсту. Хто знання має, той i муp ламає; Шабля pанить голову, а слово душу. Словник стилістичних термінів
  3. прислів’я — Прислі́в’я, -в’я, -в’ю; -слі́в’я, -в’їв Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. прислів’я — ПРИСЛІ́В’Я, я, с. Влучний образний вислів, часто ритмічний за будовою, який у стислій формі узагальнює, типізує різні явища життя. Словник української мови в 11 томах