пристарітися
ПРИСТА́РІТИСЯ, іюся, ієшся, док., розм.
1. Те саме, що приста́ріти.
Зросли і Менандрові діти, і сам він пристарівсь: кучері чорні припали морозом, думки поорали колись прехороше обличчя (Дн. Чайка, Тв., 1960, 165);
Чимало часу збігло.. Моторний Ферідун уже пристарівсь, І пилом сад весни його припав (Крим., Вибр., 1965, 196);
За днями, дні летіли і минали; Пристарілось і те, що змолоду цвіло (Гл., Вибр., 1957, 196);
// Стати непридатним для вжитку після довгого користування.
Новеє ситце на клинці, а пристаріється, так і сміття носять (Номис, 1864, № 5316).
2. перен. Перестати бути сучасним, актуальним.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пристарітися — приста́рітися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- пристарітися — -іюся, -ієшся, док., розм. 1》 Те саме, що пристаріти. || Стати непридатним для вжитку після довгого користування. 2》 перен. Перестати бути сучасним, актуальним. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пристарітися — ПРИСТА́РІТИСЯ, іюся, ієшся, док., розм. 1. Те саме, що приста́ріти. Зросли і Менандрові діти, і сам він пристарівсь: кучері чорні припали морозом, думки поорали колись прехороше обличчя (Дніпрова Чайка); Чимало часу збігло .. Словник української мови у 20 томах
- пристарітися — ПОСТА́РІ́ТИ (стати старим, старшим), ПОСТАРІ́ШАТИ, ЗІСТА́РІТИ (ЗСТА́РІТИ), ПОСТА́РИТИСЯ, ЗІСТА́РІТИСЯ (ЗОСТА́РІТИСЯ) (ЗСТА́РІТИСЯ) розм., ЗІСТА́РИТИСЯ (ЗОСТА́РИТИСЯ) (ЗСТА́РИТИСЯ) розм., ПОСТА́РІ́ТИСЯ розм., ПРИСТА́РІТИ розм., ПРИСТА́РІТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
- пристарітися — Пристарітися, -ріюся, -єшся гл. Состариться. Тепер, як пристарівся, моргне сивим усом, — громада й примічає. МВ. І. 108. Сдѣлаться старымъ (о вещахъ). Заново ситце на колонку, а як пристаріється, — садять квочку. Ном. № 5316. Словник української мови Грінченка