1. Словник української мови у 20 томах

пристарітися

ПРИСТА́РІТИСЯ, іюся, ієшся, док., розм.

1. Те саме, що приста́ріти.

Зросли і Менандрові діти, і сам він пристарівсь: кучері чорні припали морозом, думки поорали колись прехороше обличчя (Дніпрова Чайка);

Чимало часу збігло .. Моторний Ферідун уже пристарівсь, І пилом сад весни його припав (А. Кримський);

За днями, дні летіли і минали; Пристарілось і те, що змолоду цвіло (Л. Глібов);

// Стати непридатним для вжитку після довгого користування.

Новеє ситце на клинці, а пристаріється, так і сміття носять (Номис).

2. перен. Перестати бути сучасним, актуальним.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пристарітися — приста́рітися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. пристарітися — -іюся, -ієшся, док., розм. 1》 Те саме, що пристаріти. || Стати непридатним для вжитку після довгого користування. 2》 перен. Перестати бути сучасним, актуальним. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пристарітися — ПОСТА́РІ́ТИ (стати старим, старшим), ПОСТАРІ́ШАТИ, ЗІСТА́РІТИ (ЗСТА́РІТИ), ПОСТА́РИТИСЯ, ЗІСТА́РІТИСЯ (ЗОСТА́РІТИСЯ) (ЗСТА́РІТИСЯ) розм., ЗІСТА́РИТИСЯ (ЗОСТА́РИТИСЯ) (ЗСТА́РИТИСЯ) розм., ПОСТА́РІ́ТИСЯ розм., ПРИСТА́РІТИ розм., ПРИСТА́РІТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  4. пристарітися — ПРИСТА́РІТИСЯ, іюся, ієшся, док., розм. 1. Те саме, що приста́ріти. Зросли і Менандрові діти, і сам він пристарівсь: кучері чорні припали морозом, думки поорали колись прехороше обличчя (Дн. Чайка, Тв., 1960, 165); Чимало часу збігло.. Словник української мови в 11 томах
  5. пристарітися — Пристарітися, -ріюся, -єшся гл. Состариться. Тепер, як пристарівся, моргне сивим усом, — громада й примічає. МВ. І. 108. Сдѣлаться старымъ (о вещахъ). Заново ситце на колонку, а як пристаріється, — садять квочку. Ном. № 5316. Словник української мови Грінченка