присуджений

ПРИСУ́ДЖЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до присуди́ти.

Ридає, все на світі загубивши, присуджена до кари злочинниця (Гр., І, 1963, 401);

Під величезною липою стіл, засланий червоним сукном.., біля яблуні — взяте у чохол знамено, яке присуджене артілі за те, що вона виборола першість у змаганні (Тют., Вир, 1964, 398);

// прису́джено, безос. присудк. сл.

Явдоху Гонту було присуджено до десяти років каторжної тюрми (Донч., III, 1956, 14);

Гроші, звичайно, присуджено з Семена, а що Семен не мав чим заплатити, то продали три морги родючої землі (Коцюб., І, 1955, 127);

Бронко вирішив, що тільки-но почнуть грати.., він шмигне з залу і тоді — шукай вітра в полі. Та першому «фантові» присуджено продекламувати (Вільде, Сестри.., 1958, 234);

— Раз уже присуджено тобі бути головою всього Війська, то просимо прийняти нашу супліку (Добр., Очак. розмир, 1965, 123).

2. у знач. прикм., рідко. Який судився кому-небудь.

Скільки крові, сліз, чорнила, поту Буде [поет] ще немарно й марно лить! Та свого присудженого льоту Відтепер не знизить ні на мить (Бажан, Роки, 1957, 287).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

присуджений

Значення в інших словниках