1. Словник української мови в 11 томах

присьорбування

ПРИСЬО́РБУВАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. присьо́рбувати і звуки, утворювані цією дією.

Він сміявся, не видихаючи, а, навпаки, вбираючи повітря в себе. Тому сміх виходив уривчастий, з присвистом і якимсь неначе присьорбуванням, немовби він заливається водою і от-от захлинеться (Смолич, Мир.., 1958, 96).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. присьорбування — присьо́рбування іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. присьорбування — -я, с., розм. Дія за знач. присьорбувати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. присьорбування — ПРИСЬО́РБУВАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. присьо́рбувати і звуки, утворювані цією дією. Він сміявся, не видихаючи, а, навпаки, вбираючи повітря в себе. Тому сміх виходив уривчастий, з присвистом і якимсь неначе присьорбуванням, немовби він заливається водою і от-от захлинеться (Ю. Смолич). Словник української мови у 20 томах