присьорбувати
ПРИСЬО́РБУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. розм. Пити невеликими ковтками.
— Сідай лиш, чаю вип’єш. Бери он і булку. Бере [Миколка], осміхається, присьорбує… (Тесл., З книги життя, 1918, 50);
Коли всі наїлися і розсілися навколо нього, присьорбуючи з піал пінявий кумис, Джантемир розповів про свою подорож (Тулуб, В степу.., 1964, 154);
// Їсти рідку страву, сьорбаючи.
Обідають вони на веранді. Хоч борщ Віталиків зовсім розварився та ще й пересолений, але вони обоє присьорбують страву охоче, мати навіть підхвалює (Гончар, Тронка, 1963, 95).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- присьорбувати — присьо́рбувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- присьорбувати — -ую, -уєш, недок., перех. розм. Пити невеликими ковтками. || Їсти рідку страву, сьорбаючи. Великий тлумачний словник сучасної мови
- присьорбувати — ПРИСЬО́РБУВАТИ, ую, уєш, недок., що, розм. Пити невеликими ковтками. – Сідай лиш, чаю вип'єш. Бери он і булку. Бере [Миколка], осміхається, присьорбує... (А. Словник української мови у 20 томах
- присьорбувати — ПИ́ТИ що і без додатка (вгамовувати спрагу якою-небудь рідиною), СПИВА́ТИ розм., ПИ́ТОНЬКИ пестл. дит., ПИТКИ пестл. дит.; ПИВА́ТИ розм. (часто, не раз); ПОПИВА́ТИ, ПОСМО́КТУВАТИ, ПОТЯ́ГУВАТИ (потроху, час від часу); СМОКТА́ТИ розм., ЦІДИ́ТИ розм. Словник синонімів української мови