1. Словник української мови у 20 томах

присьорбувати

ПРИСЬО́РБУВАТИ, ую, уєш, недок., що, розм.

Пити невеликими ковтками.

– Сідай лиш, чаю вип'єш. Бери он і булку. Бере [Миколка], осміхається, присьорбує... (А. Тесленко);

Коли всі наїлися і розсілися навколо нього, присьорбуючи з піал пінявий кумис, Джантемир розповів про свою подорож (З. Тулуб);

// Їсти рідку страву, сьорбаючи.

Обідають вони на веранді. Хоч борщ Віталиків зовсім розварився та ще й пересолений, але вони обоє присьорбують страву охоче, мати навіть підхвалює (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. присьорбувати — присьо́рбувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. присьорбувати — -ую, -уєш, недок., перех. розм. Пити невеликими ковтками. || Їсти рідку страву, сьорбаючи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. присьорбувати — ПИ́ТИ що і без додатка (вгамовувати спрагу якою-небудь рідиною), СПИВА́ТИ розм., ПИ́ТОНЬКИ пестл. дит., ПИТКИ пестл. дит.; ПИВА́ТИ розм. (часто, не раз); ПОПИВА́ТИ, ПОСМО́КТУВАТИ, ПОТЯ́ГУВАТИ (потроху, час від часу); СМОКТА́ТИ розм., ЦІДИ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  4. присьорбувати — ПРИСЬО́РБУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. розм. Пити невеликими ковтками. — Сідай лиш, чаю вип’єш. Бери он і булку. Бере [Миколка], осміхається, присьорбує… (Тесл. Словник української мови в 11 томах