притиск
ПРИ́ТИСК, у, ч.
1. Дія за знач. прити́снути, притиска́ти і прити́скувати 1.
Кайдашиха зачинила двері з притиском, а Мотря ще голосніше гукала (Н.-Лев., II, 1956, 306);
Він з притиском загасив цигарку в попільниці (Бойч., Молодість, 1949, 308);
Нур повільно човгає ногами по траві. Ступає важко, з притиском (Ткач, Арена, 1960, 15).
2. Підкреслення, виділення чого-небудь, наголошення на чомусь; наголос.
— Дарма, що я тямлю, що не слід мені вам сього розказувати, — вона зробила притиск на словах «мені вам» (Л. Укр., III, 1952, 697);
Говорячи, Андрій Петрович без притиску, але якось чудно наголошував то те, то те слово, буцімто в мові його був ще й інший сенс (Шовк., Людина.., 1962, 275);
Подекуди в романі [«Мати» А. Головка] (конкретно, в його «інтелігентській» частині) можна помітити деякий надмірний притиск на авторську тенденцію, що шкодить художній переконливості зображення (Не ілюстрація.., 1967, 177);
// Те, що підкреслюється, виділяється або наголошується.
Поет повторив той притиск: — Ви мені можете все розказувати (Л. Укр., III, 1952, 697).
◊ З при́тиском:
а) підкреслюючи, виділяючи що-небудь, наголошуючи на чомусь.
Все не перестає говорити [попик]. Та не так собі просто говорить, а все з притиском, ..з жестикуляцією (Хотк., Довбуш, 1965, 13);
Жінки сумні й зовсім безнадійні вийшли в коридор. Чоловіки до них жартували: «Чи не делегація, бува, яка бабська звідки приїхала, що з клунками». А якийсь догадався: — Може, не делегація, а кооперація! — сказав із притиском на останньому слові (Головко, II, 1957, 170);
б) дуже пристрасно, енергійно.
Дідуньо з великим притиском розпочав знов мову про те, що вже крайня пора взяти до Юзі гувернантку (Л. Укр., III, 1952, 635);
Щербатюк побагровів.. і заговорив з такою енергією і притиском, що з губ його почали зриватися дрібні краплі піни (Ряб., Жайворонки, 1957, 29).
3. рідко. Несправедливе обмежування чиїх-небудь прав та дій кимсь; гніт, утиск.
Симпатії і антипатії народні виявлялися тут [в інтермедії] вповні; в жартовливій [жартівливій] формі порушувано не раз найтяжчі рани народного життя: притиски з боку панів, нещастя релігійних роздорів (Фр., XVI, 1955, 218).
Значення в інших словниках
- притиск — притиск (8) — гноблення, пор. пол przycisk; [MО,VI] — притиск (300, 373, 403) — гніт [MО,V] Словник з творів Івана Франка
- притиск — при́тиск іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- притиск — (рух) притискання; (у мові) наголос; Р. утиск, гнобительство, гніт. Словник синонімів Караванського
- притиск — -у, ч. 1》 Дія за знач. притиснути, притискати і притискувати 1). 2》 Підкреслення, вирізнення чого-небудь, наголошення на чомусь; наголос. || Те, що підкреслюється, виділяється або наголошується. Великий тлумачний словник сучасної мови
- притиск — ПРИ́ТИСК, у, ч. 1. Дія за знач. прити́снути, притиска́ти і прити́скувати 1. Кайдашиха зачинила двері з притиском, а Мотря ще голосніше гукала (І. Нечуй-Левицький); Він з притиском загасив цигарку в попільниці (О. Словник української мови у 20 томах
- притиск — з при́тиском, зі сл. сказа́ти, мо́вити і под. Твердо, категорично, суворо, незадоволено і т. ін. — Мамо, присунь мені цукор,— з притиском сказала Ірен (В. Підмогильний); — Хай собі п’ють,— з притиском сказав батько,— а ми не будемо!... Фразеологічний словник української мови
- притиск — ГНІТ (насильний вплив на кого-небудь), ГНО́БЛЕННЯ, ПРИГНО́БЛЕННЯ, ПРИГНІ́ЧЕННЯ, У́ТИСК (перев. мн.), ПРИ́ТИСК, НАГНІ́Т діал. — Я.. Словник синонімів української мови
- притиск — При́тиск, -ку; -тиски, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- притиск — Притиск, -ку м. 1) Прижиманіе? натискъ? Бери мене, бо я подорожня; а з притиском, бо я сирота; а скоро, бо додому йду. (Загадка: душа). Ном. № 242, стр. 297. У нас як б'ють, то з притиска та з відваги. КС. 1882. X. 30. 2) Удареніе. Словник української мови Грінченка