притупцьовувати

ПРИТУПЦЬО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., чим і без додатка, розм. Те саме, що приту́пувати.

Сміятися йому хочеться. І то ще як. Розповісти цілу історію цій малій [дівчині] і реготатися разом з нею так, щоб аж ногами притупцьовувати (Вільде, На порозі, 1955, 36);

Він забував про все, коли парубки і дівчата, заливаючись веселим сміхом, притупцьовуючи підборами, хвацько, гульвісно танцювали польку, збиваючи над возами хмару куряви (Рибак, Помилка.., 1956, 153);

Гнатові теж свербіло потанцювати, але в нього ще боліла рука, тому він тільки притупцьовував ногами (Тют., Вир, 1964, 210).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. притупцьовувати — притупцьо́вувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. притупцьовувати — -ую, -уєш, недок., чим і без додатка, розм. Те саме, що притупувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. притупцьовувати — ПРИТУПЦЬО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., чим і без дод., розм. Те саме, що приту́пувати. Сміятися йому хочеться. І то ще як. Розповісти цілу історію цій малій [дівчині] і реготатися разом з нею так, щоб аж ногами притупцьовувати (Ірина Вільде)... Словник української мови у 20 томах
  4. притупцьовувати — ПРИТУ́ПУВАТИ (супроводжувати якусь дію стуканням ногою, ногами в такт цієї дії), ПРИТО́ПУВАТИ, ПРИТО́ПТУВАТИ, ПРИТУПЦЬО́ВУВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. притупцьовувати — Притупцьо́вувати, -вую, -єш гл. Притопывать. Словник української мови Грінченка