притупувати
ПРИТУ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., чим і без додатка.
1. Стукати, вдаряти ногою об підлогу, землю, виконуючи якусь дію.
[Капуста:] Та що я католик, чи бусурман, Щоб на весіллі та не танцював! (Іде на середину й починає притупувати) (Коч., П’єси, 1951, 203);
Катруся плавно йшла в танці, горда й висока, ледь притупуючи червоними чобітками (Кучер, Прощай.., 1957, 14);
За ворітьми тим часом проходжувався коло саней крутоплечий вусатий підводчик, в кожусі до п’ят, наче штук десять облуплених баранів на ньому повисло. Ходив, похмуро притупував чобітьми (Гончар, II, 1959, 135);
Соломка озувається.. Гордість розпирає її груденята, Соломка, притупуючи, проходжується туди-сюди по хаті, навіть руки в боки бере. Чим не дівка! (Гуц., З горіха.., 1967, 78);
// Дуже сердитися на кого-небудь, виявляючи свій гнів стуканням ногами об підлогу.
Коли Векла побігла до діда й дід нагримав на нього, притупуючи, ногами, Андрійко тільки язика виставив і задав драла по вулиці (Григ., Вибр., 1959, 58);
Марійка верещить на весь двір, підстрибує, Онуфрій.. притупує ногою (Кол., Терен.., 1959, 77).
2. Супроводжувати яку-небудь дію (перев. звучання музики, спів) стуканням ногою (ногами) в такт цій дії.
Цікаво дивитись на Остапа, коли він виконує котрусь з своїх жартівливих пісень. В цей час він притупує і рухами всього тіла супроводить музику (Бурл., О. Вересай, 1959, 194);
Пишаючись із своєї ролі музиканта, цілком захоплений грою, він легко, у такт робив порухи плечима, вигинався всім тілом, притупував ногами (Коцюба, Нові береги, 1959, 120).
Значення в інших словниках
- притупувати — приту́пувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- притупувати — -ую, -уєш, недок., чим і без додатка. 1》 Стукати, вдаряти ногою об підлогу, землю, виконуючи якусь дію. || Дуже сердитися на кого-небудь, виявляючи свій гнів стуканням ногами об підлогу. 2》 Супроводжувати яку-небудь дію (перев. звучання музики, спів) стуканням ногою (ногами) в такт цій дії. Великий тлумачний словник сучасної мови
- притупувати — ПРИТУ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., чим і без дод. 1. Стукати, вдаряти ногою об підлогу, землю, виконуючи якусь дію. [Капуста:] Та що я католик, чи бусурман, Щоб на весіллі та не танцював! (Іде на середину й починає притупувати) (І. Словник української мови у 20 томах
- притупувати — ПРИТУ́ПУВАТИ (супроводжувати якусь дію стуканням ногою, ногами в такт цієї дії), ПРИТО́ПУВАТИ, ПРИТО́ПТУВАТИ, ПРИТУПЦЬО́ВУВАТИ розм. Словник синонімів української мови
- притупувати — Притупувати, -пую, -єш гл. Притопывать. Узявшись у боки, почала примовлять та притупувать. Стор. МПр. 158. Словник української мови Грінченка