1. Словник української мови Грінченка

притупувати

Притупувати, -пую, -єш

гл. Притопывать. Узявшись у боки, почала примовлять та притупувать. Стор. МПр. 158.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. притупувати — приту́пувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. притупувати — -ую, -уєш, недок., чим і без додатка. 1》 Стукати, вдаряти ногою об підлогу, землю, виконуючи якусь дію. || Дуже сердитися на кого-небудь, виявляючи свій гнів стуканням ногами об підлогу. 2》 Супроводжувати яку-небудь дію (перев. звучання музики, спів) стуканням ногою (ногами) в такт цій дії. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. притупувати — ПРИТУ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., чим і без дод. 1. Стукати, вдаряти ногою об підлогу, землю, виконуючи якусь дію. [Капуста:] Та що я католик, чи бусурман, Щоб на весіллі та не танцював! (Іде на середину й починає притупувати) (І. Словник української мови у 20 томах
  4. притупувати — ПРИТУ́ПУВАТИ (супроводжувати якусь дію стуканням ногою, ногами в такт цієї дії), ПРИТО́ПУВАТИ, ПРИТО́ПТУВАТИ, ПРИТУПЦЬО́ВУВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. притупувати — ПРИТУ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., чим і без додатка. 1. Стукати, вдаряти ногою об підлогу, землю, виконуючи якусь дію. [Капуста:] Та що я католик, чи бусурман, Щоб на весіллі та не танцював! (Іде на середину й починає притупувати) (Коч. Словник української мови в 11 томах