притухлий
ПРИТУ́ХЛИЙ¹, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до приту́хнути¹.
*Образно. Розворуш наші груди холодні, Запали в них притухлий огонь, Щоб рятунок знайшли ми з безодні, Не стояли в борні осторонь! (Граб., І, 1959, 330);
Пірнала, полоскалася [Надія], подовгу нерухомо лежала на воді.. Вже зовсім надвечір повернулась на берег. Трохи обсохла на притухлому сонці (Баш, Надія, 1960, 157).
ПРИТУ́ХЛИЙ², а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до приту́хнути².
Притухла риба.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- притухлий — приту́хлий 1 дієприкметник пригаслий приту́хлий 2 дієприкметник який почав псуватися Орфографічний словник української мови
- притухлий — I -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до притухнути I. II -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до притухнути II. || у знач. прикм. Притухла риба. Великий тлумачний словник сучасної мови
- притухлий — ПРИТУ́ХЛИЙ¹, а, е. Дієпр. акт. до приту́хнути¹. * Образно. Розворуш наші груди холодні, Запали в них притухлий огонь, Щоб рятунок знайшли ми з безодні, Не стояли в борні осторонь! (П. Словник української мови у 20 томах