притухаючий
ПРИТУХА́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до притуха́ти¹.
Над головами тихо шелестіло верховіття дерев та десь далеко, як притухаюча гроза, двигтіли громи війни (Ле, Клен. лист, 1960, 178).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- притухаючий — ПРИТУХА́ЮЧИЙ, а, е. Який притухає (див. притуха́ти¹). Над головами тихо шелестіло верховіття дерев та десь далеко, як притухаюча гроза, двигтіли громи війни (Іван Ле). Словник української мови у 20 томах