притухаючий
ПРИТУХА́ЮЧИЙ, а, е.
Який притухає (див. притуха́ти¹).
Над головами тихо шелестіло верховіття дерев та десь далеко, як притухаюча гроза, двигтіли громи війни (Іван Ле).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- притухаючий — ПРИТУХА́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до притуха́ти¹. Над головами тихо шелестіло верховіття дерев та десь далеко, як притухаюча гроза, двигтіли громи війни (Ле, Клен. лист, 1960, 178). Словник української мови в 11 томах