притчовий

ПРИ́ТЧОВИЙ, а, е. Прикм. до при́тча 1.

Уже посвята із образами «розпинателів народних», «тиранів».. підкреслювала притчовий, алегоричний характер змісту поеми [Т. Шевченка «Неофіти»] (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 458).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. притчовий — при́тчовий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. притчовий — -а, -е. Прикм. до притча 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. притчовий — ПРИ́ТЧОВИЙ, а, е. Прикм. до при́тча 1. Уже посвята із образами “розпинателів народних”, “тиранів” .. підкреслювала притчовий, алегоричний характер змісту поеми [Т. Шевченка “Неофіти”] (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах