1. Словник української мови в 11 томах

прихильність

ПРИХИ́ЛЬНІСТЬ, ності, ж.

1. Почуття приязні, доброзичливості, симпатії і т. ін. до кого-небудь.

[Ада (підходить і дивиться йому в вічі):] Невже у вас нема ані крихіточки прихильності до мене? [Івась:] Ви.. подобаєтесь мені. Але це примха (Ірчан, І, 1958, 109);

Ватутін з першого дня знайомства з Милославським відчув глибоку прихильність до нього (Ле і Лев., Півд. захід, 1950, 281);

Повні прихильності одна до одної, жінки не могли наговоритися (Горд., II, 1959, 285).

2. Приязне, доброзичливе ставлення до кого-, чого-небудь.

Дякую Вам за прегарний лист і за прихильність до такого нероби (Стеф., III, 1954, 69);

— Я вам, — каже зав ласкаво, — Поможу охоче. Тільки ви вже, громадянко, За мою прихильність — Постарайтесь (С. Ол., Вибр., 1959, 289);

Минає другий, третій день нашої дороги. Мій супутник починає все більше подобатися мені своєю енергією, веселістю, прихильністю до людей (Мас., Життя.., 1960, 46);

// Симпатія, любов до кого-небудь.

Люди доброї, доброзичливої та товариської вдачі завжди ваблять до себе і здобувають загальну прихильність (Смолич, VI, 1959, 40).

3. до чого, рідко. Нахил, прагнення до чого-небудь; схильність.

Що величніш: за країну Люті муки, смерть, тюрма; А чи промінь на хвилину За прихильність до ярма! (Граб., І, 1959, 238);

Мабуть, батечко.. передав своєму єдиному синові прихильність до життєвого затінку (Речм., Весн. грози, 1961, 109).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прихильність — прихи́льність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. прихильність — Емоційний зв’язок між людьми, які перебувають один з одним у тісному контакті. англ. attachment; нім. Anhänglichkeit f=; угор. ragaszkodás; рос. привязанность Словник із соціальної роботи
  3. прихильність — див. благо; доброта Словник синонімів Вусика
  4. прихильність — [приехил'н'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  5. прихильність — -ності, ж. 1》 Почуття приязні, доброзичливості, симпатії і т. ін. до кого-небудь. 2》 Приязне, доброзичливе ставлення до кого-, чого-небудь. || Симпатія, любов до кого-небудь. 3》 до чого, рідко. Нахил, прагнення до чого-небудь; схильність. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. прихильність — ПРИХИ́ЛЬНІСТЬ, ності, ж. 1. Почуття приязні, доброзичливості, симпатії і т. ін. до кого-небудь. [Ада (підходить і дивиться йому в вічі):] Невже у вас нема ані крихіточки прихільності до мене? [Івась:] Ви .. подобаєтесь мені. Словник української мови у 20 томах
  7. прихильність — ЛЮБО́В до чого (підвищений внутрішній потяг до чого-небудь, сильне бажання зайнятися чимось), ІНТЕРЕ́С, ПРИ́СТРАСТЬ, СХИ́ЛЬНІСТЬ, УПОДО́БА (ВПОДО́БА), УПОДО́БАННЯ (ВПОДО́БАННЯ), ЗАХО́ПЛЕННЯ чим (чим-небудь), ЗАХО́ПЛЕНІСТЬ чим, ВІ́ДДАНІСТЬ чому, ХО́БІ... Словник синонімів української мови
  8. прихильність — Прихи́льність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. прихильність — Прихильність, -ности ж. Расположеніе, склонность. Прихильність до своєї віри. Стор. МПр. 80. Словник української мови Грінченка