1. Словник української мови в 11 томах

прихильно

ПРИХИ́ЛЬНО. Присл. до прихи́льний 1, 2.

Режисер, я бачу, починає ставитись до мене прихильно (Ю. Янов., II, 1958, 25);

Тільки тепер зрозумів, як йому кортіло, щоб пані Бровко поставилась до його заручин прихильно (Вільде, Сестри.., 1958, 216);

Князь Єремія пригубив чарку і став прихильніше поглядати на пишно убраних гостей (Н.-Лев., VII, 1966, 230);

І тут і там — кущі калини, Прихильно маківка кива (Граб., І, 1959, 201).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прихильно — прихи́льно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. прихильно — Присл. до прихильний 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прихильно — ПРИХИ́ЛЬНО. Присл. до прихи́льний 1, 2. Режисер, я бачу, починає ставитись до мене прихильно (Ю. Яновський); Тільки тепер зрозумів, як йому кортіло, щоб пані Бровко поставилась до його заручин прихильно (Ірина Вільде)... Словник української мови у 20 томах
  4. прихильно — Прихи́льно, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. прихильно — Прихильно нар. Благосклонно. Словник української мови Грінченка