1. Словник української мови у 20 томах

прихильно

ПРИХИ́ЛЬНО.

Присл. до прихи́льний 1, 2.

Режисер, я бачу, починає ставитись до мене прихильно (Ю. Яновський);

Тільки тепер зрозумів, як йому кортіло, щоб пані Бровко поставилась до його заручин прихильно (Ірина Вільде);

Князь Єремія пригубив чарку і став прихильніше поглядати на пишно убраних гостей (І. Нечуй-Левицький);

І тут і там – кущі калини, Прихильно маківка кива (П. Грабовський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прихильно — прихи́льно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. прихильно — Присл. до прихильний 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прихильно — Прихи́льно, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. прихильно — ПРИХИ́ЛЬНО. Присл. до прихи́льний 1, 2. Режисер, я бачу, починає ставитись до мене прихильно (Ю. Янов., II, 1958, 25); Тільки тепер зрозумів, як йому кортіло, щоб пані Бровко поставилась до його заручин прихильно (Вільде, Сестри.. Словник української мови в 11 томах
  5. прихильно — Прихильно нар. Благосклонно. Словник української мови Грінченка