1. Словник української мови у 20 томах

прихильниця

ПРИХИ́ЛЬНИЦЯ, і, ж.

Жін. до прихи́льник.

Він почав заздрівати [помічати], що жінка й небога великі прихильниці козаків (І. Нечуй-Левицький);

Міріам повагом переходить майдан. Назустріч їй Йоганна, одна з прихильниць Мессії (Леся Українка);

Мені щастило: ставили, що хотіли й що могли. Головна причина, мабуть, була та, що нашою прихильницею .. була молода жінка пристава (С. Васильченко);

[Ізольда:] Еж я – прихильниця таланту вашого. Давно сказати про це хотіла вам (П. Тичина).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прихильниця — прихи́льниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. прихильниця — -і. Жін. до прихильник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прихильниця — Прихи́льниця, -ці; -ниці, -ниць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. прихильниця — ПРИХИ́ЛЬНИЦЯ, і, ж. Жін. до прихи́льник. Він почав заздрівати [помічати], що жінка й небога великі прихильниці козаків (Н.-Лев., VII, 1966, 103); Міріам повагом переходить майдан. Назустріч їй Йоганна, одна з прихильниць Мессії (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах