прихильниця

прихи́льниця

іменник жіночого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прихильниця — -і. Жін. до прихильник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. прихильниця — ПРИХИ́ЛЬНИЦЯ, і, ж. Жін. до прихи́льник. Він почав заздрівати [помічати], що жінка й небога великі прихильниці козаків (І. Нечуй-Левицький); Міріам повагом переходить майдан. Словник української мови у 20 томах
  3. прихильниця — Прихи́льниця, -ці; -ниці, -ниць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. прихильниця — ПРИХИ́ЛЬНИЦЯ, і, ж. Жін. до прихи́льник. Він почав заздрівати [помічати], що жінка й небога великі прихильниці козаків (Н.-Лев., VII, 1966, 103); Міріам повагом переходить майдан. Назустріч їй Йоганна, одна з прихильниць Мессії (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах