1. Словник української мови в 11 томах

прихкати

ПРИ́ХКАТИ, аю, аєш, недок., розм. Те саме, що при́хати.

Кінь прихкав, ставав гопки, одвертався од стовпів, од кривавих тіл, неначе страхався того страшного видовища (Н.-Лев., VII, 1966, 173);

*Образно. Контрабас прихкав, неначе хто гупав довбнею в дошку (Н.-Лев., III, 1956, 246).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прихкати — при́хкати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. прихкати — -аю, -аєш, недок., розм. Те саме, що прихати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прихкати — ПРИ́ХКАТИ, аю, аєш, недок., розм. Те саме, що при́хати. Кінь прихкав, ставав гопки, одвертався од стовпів, од кривавих тіл, неначе страхався того страшного видовища (І. Нечуй-Левицький); * Образно. Контрабас прихкав, неначе хто гупав довбнею в дошку (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах
  4. прихкати — ПИ́РХАТИ (видавати глухі звуки, шумно випускаючи повітря через ніс), ПИ́РСКАТИ, ЧМИ́ХАТИ, ПО́РСКАТИ розм., ПРИ́СКАТИ розм., ПРИ́ХАТИ розм.; ПРИ́ХКАТИ розм.; ФО́РКАТИ, ФИ́РКАТИ, ХО́РКАТИ, ФУ́РКАТИ розм., ФУ́КАТИ діал. (перев. про коней). — Док. Словник синонімів української мови