1. Словник української мови в 11 томах

прихідько

ПРИХІ́ДЬКО, рідко ПРИХО́ДЬКО, а, ч., розм. Те саме, що прихі́дець.

Мабуть, прихідько теж почував себе певніше в своєму картузі, але в чужій квартирі годилося його знімати (Загреб., Диво, 1968, 189);

Тихий гомін пройшов по кабінету, і всі присутні підвелися на ноги. Чудний приходько їх вразив (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 156);

Його прадід не був приходько з Польщі, ні приблуда на Україні звідкільсь (Н.-Лев., І, 1956, 130).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прихідько — прихі́дько іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. прихідько — див. ПРИБЛУДА; приходець, приходень, прихода. Словник синонімів Караванського
  3. прихідько — див. подорожній Словник синонімів Вусика
  4. прихідько — рідко приходько, -а, ч., розм. Те саме, що прихідець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. прихідько — ПРИХІ́ДЬКО, рідко ПРИХО́ДЬКО, а, ч., розм. Те саме, що прихі́дець. Його прадід не був приходько з Польщі, ні приблуда на Україні звідкільсь (І. Словник української мови у 20 томах
  6. прихідько — ПРИБУ́ЛЕЦЬ (захожа, нетутешня людина), ПРИБУ́ЛИЙ, ПРИШЕ́ЛЕЦЬ рідше, ПРИХІ́ДЕЦЬ (ПРИХО́ДЕЦЬ) розм., ПРИХО́ДЕНЬ розм., ПРИХІ́ДЬКО (ПРИХО́ДЬКО) розм. Будити князя для двох прибульців з Києва, гостей нежданих і досить дивних, ніхто не захотів (П. Словник синонімів української мови
  7. прихідько — Прихо́[і́]дько, -ка, -кові; -хо́[і́]дьки, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. прихідько — Прихідько, -ка м. Пришлецъ. Що ж се таке, що все платимо ми та ми, а прихідьки як? Хиба вони дурно житимуть на нашій землі. Кобел. у. Словник української мови Грінченка