1. Словник української мови в 11 томах

прихідець

ПРИХІ́ДЕЦЬ, рідко ПРИХО́ДЕЦЬ, дця, ч., розм.

1. Той, хто прийшов, приїхав звідки-небудь.

Мале й собі хотіло привітати прихідця слідом за матір’ю, але ще не вміло вимовляти як слід усіх звуків (Загреб., Шепіт, 1966, 29);

— Здорові були! — сказав другий приходець (Довж., І, 1958, 229).

2. При́йшла, немісцева людина.

Буржуазні історики і археологи.. прагнули і прагнуть принизити величезне історичне значення слов’ян, змальовуючи їх як пізніх прихідців у Європу (Іст. УРСР, І, 1953, 29).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прихідець — прихі́дець іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. прихідець — рідко приходець, -дця, ч., розм. 1》 Той, хто прийшов, приїхав звідки-небудь. 2》 Прийшла, немісцева людина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прихідець — ПРИХІ́ДЕЦЬ, рідко ПРИХО́ДЕЦЬ, дця, ч., розм. 1. Той, хто прийшов, приїхав звідки-небудь. Мале й собі хотіло привітати прихідця слідом за матір'ю, але ще не вміло вимовляти як слід усіх звуків (П. Загребельний); – Здорові були!... Словник української мови у 20 томах
  4. прихідець — ПРИБУ́ЛЕЦЬ (захожа, нетутешня людина), ПРИБУ́ЛИЙ, ПРИШЕ́ЛЕЦЬ рідше, ПРИХІ́ДЕЦЬ (ПРИХО́ДЕЦЬ) розм., ПРИХО́ДЕНЬ розм., ПРИХІ́ДЬКО (ПРИХО́ДЬКО) розм. Будити князя для двох прибульців з Києва, гостей нежданих і досить дивних, ніхто не захотів (П. Словник синонімів української мови
  5. прихідець — Прихідець, -дця м. = прихідько. Ой роде, роде багатий, та давай же товар рогатий, а ви, братіки, — коників, а ви, сестриці, ягниці, а ви, прихідці, — по копійці. Грин. ІII. 495. Словник української мови Грінченка