прихідець
прихі́дець
рідко приходець, -дця, ч., розм.
1》 Той, хто прийшов, приїхав звідки-небудь.
2》 Прийшла, немісцева людина.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прихідець — прихі́дець іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
- прихідець — ПРИХІ́ДЕЦЬ, рідко ПРИХО́ДЕЦЬ, дця, ч., розм. 1. Той, хто прийшов, приїхав звідки-небудь. Мале й собі хотіло привітати прихідця слідом за матір'ю, але ще не вміло вимовляти як слід усіх звуків (П. Загребельний); – Здорові були!... Словник української мови у 20 томах
- прихідець — ПРИБУ́ЛЕЦЬ (захожа, нетутешня людина), ПРИБУ́ЛИЙ, ПРИШЕ́ЛЕЦЬ рідше, ПРИХІ́ДЕЦЬ (ПРИХО́ДЕЦЬ) розм., ПРИХО́ДЕНЬ розм., ПРИХІ́ДЬКО (ПРИХО́ДЬКО) розм. Будити князя для двох прибульців з Києва, гостей нежданих і досить дивних, ніхто не захотів (П. Словник синонімів української мови
- прихідець — ПРИХІ́ДЕЦЬ, рідко ПРИХО́ДЕЦЬ, дця, ч., розм. 1. Той, хто прийшов, приїхав звідки-небудь. Мале й собі хотіло привітати прихідця слідом за матір’ю, але ще не вміло вимовляти як слід усіх звуків (Загреб., Шепіт, 1966, 29); — Здорові були!... Словник української мови в 11 томах
- прихідець — Прихідець, -дця м. = прихідько. Ой роде, роде багатий, та давай же товар рогатий, а ви, братіки, — коників, а ви, сестриці, ягниці, а ви, прихідці, — по копійці. Грин. ІII. 495. Словник української мови Грінченка