1. Словник української мови в 11 томах

пришитий

ПРИШИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до приши́ти.

Теліпались довгі кінці пояска, пришитого ззаду до шлафрока (Н.-Лев., II, 1956, 30);

Гай квапливо розстебнув гімнастьорку і дістав з кишені, пришитої зсередини, маленький складений учетверо папірець (Гончар, III, 1959, 38).

Мов (як, немо́в і т. ін.) приши́тий хто — хтось не відходить від кого-, чого-небудь,

Їй не страшно було, коло неї, мов пришитий, надежний [надійний] провожатий (Мирний, І, 1954, 219);

Софія заходилася прибирати в кімнаті. Микола ходив за нею, як пришитий (Дім., Ідол, 1961, 82).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пришитий — приши́тий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. пришитий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до пришити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пришитий — ПРИШИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до приши́ти. Теліпались довгі кінці пояска, пришитого ззаду до шлафрока (І. Нечуй-Левицький); Гай квапливо розстебнув гімнастьорку і дістав з кишені, пришитої зсередини, маленький складений учетверо папірець (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
  4. пришитий — як (мов, ні́би і т. ін.) приши́тий на кому—чому і без додатка. 1. Добре, міцно тримається на чомусь; вправний, красивий і т. ін. (про кого-небудь). Але він вже на коні — на коні як пришитий… (Д. Мордовець). 2. зі сл. сиді́ти, ходи́ти і т. ін. Фразеологічний словник української мови