прищеплюватися

ПРИЩЕПЛЮВАТИСЯ, юється, недок., ПРИЩЕПИТИСЯ, щепиться; мн. прищепляться; док.

1. мед., вет. Викликати в організмі потрібну реакцію внаслідок прищеплювання.

Віспа прищепилася.

2. Зростатися з тканиною іншої рослини, надаючи їй або набуваючи нових якостей;

// Пристосовуватися до місцевих умов (про рослини); приживатися.

— Мені коштувало чимало праці культивувати тут цю рослину [кофе]. Але тепер вона вже добре прищепилася (Юрій Смолич, I, 1958, 63);

*Образно. В київських краях Горпина гарно прищепилася і все відтягала своє повернення на Чернігівщину (Юрій Яновський, Мир, 1956, 148).

3. перен. Вкорінюватися, ставати звичним.

[Пархім:] Бачиш, як нескоро прищеплюється на селі усяка така новина, як читання, наприклад? (Марко Кропивницький, IV, 1960, 357);

В селі пошана до старших прищеплюється ще з вербової колиски (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 28);

Сестра була освічена, любила літературу, театр, і це змалку прищепилося маленькому Жуковському (Оксана Іваненко, Тарасові шляхи, 1954, 123).

4. тільки недок. Пас. до прищеплювати.