прищулюватися
ПРИЩУ́ЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ПРИЩУ́ЛИТИСЯ, люся, лишся, док.
1. Те саме, що мру́житися.
Очі прищулюються, поволі стулюються повіки (Рибак, Гармати.., 1934, 9).
2. Щільно притулятися до кого-, чого-небудь; притискуватися.
І мати й дочка видерлись на піл, рядком прищулились до вікна, пильно і мовчки вдивлялися (Вас., І, 1959, 199);
Прищулившись одне до одного, вони мовчки дивились, як над світом поступово виднішає, зірки тануть в попелястому небі (Гончар, Тронка, 1963, 253).
3. Ховатися, намагаючись бути непомітним.
Лицар прищулюється в западині гори (Л. Укр., II, 1951, 205);
Підступилися ближче і побачили: між двома полукіпками сидить, прищулився чоловік (Головко, І, 1957, 350);
// Затихати, зіщулюючись; причаюватися.
Вона сховала голову між плечі й прищулилась, неначе сподівалась, що її ось-ось ударять (Гр., І, 1963, 358);
Злякано прищулився.. заєць (Донч., II, 1956, 8);
*Образно. Село заніміло і прищулилося (Тют., Вир, 1964, 390).
Значення в інших словниках
- прищулюватися — прищу́люватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- прищулюватися — див. ховатися Словник синонімів Вусика
- прищулюватися — -ююся, -юєшся, недок., прищулитися, -люся, -лишся, док. 1》 Те саме, що мружитися. 2》 Щільно притулятися до кого-, чого-небудь; притискуватися. 3》 Ховатися, намагаючись бути непомітним. || Затихати, зіщулюючись; причаюватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прищулюватися — ПРИЩУ́ЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ПРИЩУ́ЛИТИСЯ, люся, лишся, док. 1. Те саме, що мру́житися. Очі прищулюються, поволі стулюються повіки (Н. Рибак). 2. Щільно притулятися до кого-, чого-небудь; притискуватися. Словник української мови у 20 томах
- прищулюватися — МРУ́ЖИТИСЯ (прикривати свої очі повіками), ЖМУ́РИТИСЯ, ЗАМРУ́ЖУВАТИСЯ, ЗАЖМУ́РЮВАТИСЯ, ЩУ́ЛИТИСЯ, ЩУ́РИТИСЯ, ЗІЩУ́ЛЮВАТИСЯ (ЗЩУ́ЛЮВАТИСЯ), СКУ́ЛИТИСЯ розм.; ПРИМРУ́ЖУВАТИСЯ, ПРИЖМУ́РЮВАТИСЯ, ПРИЩУ́ЛЮВАТИСЯ, ПРИЩУ́РЮВАТИСЯ (злегка, не до кінця). — Док. Словник синонімів української мови