прищурений
ПРИЩУ́РЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до прищу́рити.
2. у знач. прикм. Який прищурився.
— Яку б то мені знайти дівчину!? От якби таку: сині очі, трошки прищурені, а коса чорна, як гайворон (Стор., І, 1957, 136);
Лікар зняв окуляри і подивився на неї своїми прищуреними короткозорими очима (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 39).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прищурений — прищу́рений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- прищурений — див. примружений Словник синонімів Вусика
- прищурений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до прищурити. 2》 у знач. прикм. Який прищурився. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прищурений — ПРИЩУ́РЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до прищу́рити. 2. у знач. прикм. Який прищурився. – Яку б то мені знайти дівчину!? От якби таку: сині очі, трошки прищурені, а коса чорна, як гайворон (О. Стороженко); Лікар зняв окуляри і подивився на неї своїми прищуреними короткозорими очима (Д. Бедзик). Словник української мови у 20 томах
- прищурений — Прищу́рений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)