1. Словник української мови в 11 томах

приют

ПРИЮ́Т, у, ч.

1. заст. Притулок (у 1 знач.).

[Терпилиха:] Тебе ж без приюту, молоду дитину, На кого оставлю, бідну сиротину? (Котл., II, 1953, 18).

2. У дореволюційній Росії — доброчинний заклад для одиноких і незаможних.

— Вам треба б напитувати собі місце десь в лазаретах.. чи десь по приютах (Н.-Лев., IV, 1956, 284);

У голові промайнули всі болі дитинства, образи сирітського приюту й штовхани в наймах (Ю. Янов., II, 1958, 235).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. приют — див. прибіжище, нічліжка, рефугіюм, паладіюм, жилище, обитель, приміщення Словник чужослів Павло Штепа
  2. приют — ПРИЮ́Т, у, ч. 1. заст. Притулок (у 1 знач.). [Терпилиха:] Тебе ж без приюту, молоду дитину, На кого оставлю, бідну сиротину? (І. Котляревський). 2. У Росії до 1917р. – доброчинний заклад для і самотніх незаможних. Словник української мови у 20 томах