приярок
ПРИ́ЯРОК, рка, ч. Невеликий яр або його відріг; вибалок.
Стоять у приярках артилеристи та мінометники (Гончар, III, 1959, 413).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- приярок — при́ярок іменник чоловічого роду невеликий яр Орфографічний словник української мови
- приярок — -рка, ч. Невеликий яр або його відріг; вибалок. Великий тлумачний словник сучасної мови
- приярок — ПРИ́ЯРОК, рка, ч. Невеликий яр або його відріг; вибалок. Стоять у приярках артилеристи та мінометники (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
- приярок — I. ЯР (глибока довга западина, перев. з крутими або прямовисними схилами), ЯРУ́ГА підсил., КРУТОЯ́Р, ЩІЛИ́НА, ДЕ́БРА (ДЕБР) зах., ЗВІР (ІЗВІ́Р) діал. Словник синонімів української мови
- приярок — Приярок, -рку м. Небольшой оврагъ, отрогъ оврага. Лохв. у. Словник української мови Грінченка