приярок

ПРИ́ЯРОК, рка, ч. Невеликий яр або його відріг; вибалок.

Стоять у приярках артилеристи та мінометники (Гончар, III, 1959, 413).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. приярок — при́ярок іменник чоловічого роду невеликий яр Орфографічний словник української мови
  2. приярок — -рка, ч. Невеликий яр або його відріг; вибалок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. приярок — ПРИ́ЯРОК, рка, ч. Невеликий яр або його відріг; вибалок. Стоять у приярках артилеристи та мінометники (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
  4. приярок — I. ЯР (глибока довга западина, перев. з крутими або прямовисними схилами), ЯРУ́ГА підсил., КРУТОЯ́Р, ЩІЛИ́НА, ДЕ́БРА (ДЕБР) зах., ЗВІР (ІЗВІ́Р) діал. Словник синонімів української мови
  5. приярок — Приярок, -рку м. Небольшой оврагъ, отрогъ оврага. Лохв. у. Словник української мови Грінченка