пробковий
ПРО́БКОВИЙ, а, е.
1. Прикм. до про́бка 1, 4.
У квартирних електроустановках найчастіше застосовують пробкові запобіжники (Монтаж і ремонт.., 1956, 50);
// Вигот. з пробки коркового дуба.
Котовай вихопив з невеликої скрині пробковий пояс, підійшов до штурмана і обв’язав його (Трубл., Лахтак, 1953, 14).
∆ Про́бкове де́рево — дерево із зморшкуватою бархатистою корою і розвинутим шаром пробки.
Шматок пробкового дерева. По різьбленому рельєфу, наче в’ється думка Гете: «Матеріал, оброблений справжнім художником, здобуває внутрішню вічну цінність …» (Вол., Дні.., 1958, 38);
Про́бковий дуб — те саме, що Ко́рко́вий дуб ( див. ко́рко́вий).
Старий ільм, розколовшись, упав на верхів’я лип і пробкових дубів (Довж., І, 1958, 101).
2. Який затуляє отвори за допомогою пробки (у 2 знач.).
Водорозбірні крани застосовують пробкові, коли тиск не перевищує 1 атм, і вентильні (Довідник сіль. будівельника, 1956, 328).
Значення в інших словниках
- пробковий — про́бковий прикметник Орфографічний словник української мови
- пробковий — -а, -е. 1》 Прикм. до пробка 1), 4). || Вигот. з пробки коркового дуба. Пробковий шолом. Пробкове дерево — дерево із зморшкуватою бархатистою корою і розвинутим шаром пробки. 2》 Який затуляє отвори за допомогою пробки (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- пробковий — ПРО́БКОВИЙ, а, е. 1. Прикм. до про́бка 1, 4. У квартирних електроустановках найчастіше застосовують пробкові запобіжники (з навч. літ.); // Вигот. з пробки коркового дуба. Словник української мови у 20 томах