1. Словник української мови в 11 томах

пробковіти

ПРОБКОВІ́ТИ, і́є, недок. Виробляти вторинну покривну тканину (про рослини).

Шкіра бульб у місцях ураження [паршею] пробковіє і стає шорсткою (Картопля, 1957, 216).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пробковіти — пробкові́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. пробковіти — -іє, недок. Виробляти вторинну покривну тканину (про рослини). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пробковіти — ПРОБКОВІ́ТИ, і́є, недок. Виробляти вторинну покривну тканину (про рослини). Шкіра бульб у місцях ураження [паршею] пробковіє і стає шорсткою (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах