1. Словник української мови в 11 томах

пробуваний

ПРО́БУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до про́бувати;

// у знач. ім. про́буване, ного, с. Те, що хтось зазнав на собі, попробував, випробував і т. ін.

Є люди, яким важко перебороти в собі бажання кинутись з висоти — безодня їх втягує, заманює, кличе, щоб.. спробували ніколи не пробуваного… (Гончар, Тронка, 1963, 243);

// про́бувано, безос. присудк. сл.

Коли б я взялась перекладати [«Торквемаду»], то, звичайне, віршами, інакше се б значило зложити зброю долі перед В. Гюго та ще й після того, як уже було пробувано свої сили на ньому (Л. Укр., V, 1956, 168).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пробуваний — про́буваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. пробуваний — -а, -е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до пробувати. || у знач. ім. пробуване, -ного, с. Те, що хтось зазнав на собі, попробував, випробував і т. ін. || пробувано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пробуваний — ПРО́БУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до про́бувати; // у знач. ім. про́буване, ного, с. Те, що хтось зазнав на собі, попробував, випробував і т. ін. Є люди, яким важко перебороти в собі бажання кинутись з висоти – безодня їх втягує, заманює, кличе, щоб .. Словник української мови у 20 томах