пробуваний
про́буваний
-а, -е.
Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до пробувати.
|| у знач. ім. пробуване, -ного, с. Те, що хтось зазнав на собі, попробував, випробував і т. ін.
|| пробувано, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пробуваний — про́буваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- пробуваний — ПРО́БУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до про́бувати; // у знач. ім. про́буване, ного, с. Те, що хтось зазнав на собі, попробував, випробував і т. ін. Є люди, яким важко перебороти в собі бажання кинутись з висоти – безодня їх втягує, заманює, кличе, щоб .. Словник української мови у 20 томах
- пробуваний — ПРО́БУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до про́бувати; // у знач. ім. про́буване, ного, с. Те, що хтось зазнав на собі, попробував, випробував і т. ін. Словник української мови в 11 томах