1. Словник української мови в 11 томах

пробурений

ПРОБУ́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пробури́ти.

Серію потужних зарядів уже закладено в моноліт, у щойно пробурені шпури (Гончар, Циклон, 1970, 5);

// пробу́рено, безос. присудк. сл.

Протягом 1886 — 1938 рр. у Прикарпатті було пробурено понад 5 тис. свердловин (Нафта.., 1957, 14).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пробурений — пробу́рений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. пробурений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до пробурити. || пробурено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пробурений — ПРОБУ́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до пробури́ти. Серію потужних зарядів уже закладено в моноліт, у щойно пробурені шпури (О. Гончар); // пробу́рено, безос. пред. Протягом 1886 –1938 рр. у Прикарпатті було пробурено понад 5 тис. свердловин (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах